Солод вишень
Повних кишень
Наше літо

Вогонь і пісні
Зірки вночі
Наше місто

Розбіжимось, хто швидше в воду
Димом просочимось до сходу
Молоді
Хей

Шкіра засмагла і волога
І нехай це лише спогад
Та ми повторимо його
В наступному житті
В наступному житті
В наступному житті
В наступному житті

Наші реалії вибивають з ритму
І ми римуємо
Усе, що в пам'яті завито
В бабусинах садах
Касетах й плівках
Як за малиною сусідів
Лазили по гілках
Давай гойдатися
Крізь спогади щасливо
Де легіт кличе за собою
Вірити у диво

Їсти морозиво й гадати
На що схожі хмари
Не думати ким ми були
А мріяти ким стати
В наступному житті

Розбіжимось, хто швидше в воду
Димом просочимось до сходу
Молоді
Хей

Шкіра засмагла і волога
І нехай це лише спогад
Та ми повторимо його
В наступному житті
В наступному житті
В наступному житті
В наступному житті



Ми написали «наше літо» рік тому, і тоді просто хотіли простоти…

Невимушеності, легкості, зрозумілого і дещо наївного тексту, близького усім: поностальгувати, поплакати, згадати дім і дитинство, не завжди приторне, з іноді марними надіями, але з так само чудовими вишневими спогадами, які тепер можуть лиш незабутньо крутитися у голові старим кінофільмом, і ніколи більше не повторяться, навіть в наступному житті... ❤️‍🩹

Хоча, хто зна, може воно існує? Може варто все ж мріяти?...


Reviews
Rate this article.
Article isn't rated yet. Write a review.