І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня

Між нами досі тишина
Ми зруйнували те, що збудували
У вічних пошуках тепла
Шукали те, що ми і так вже мали

І ось на тій самій зупинці
Тепер ми сидим поодинці
Поводим себе як чужинці
Що звикли наодинці

Проводити кожну суботу
Зрання спішучи на роботу
Лише б не відчути самоту
Й забути про турботу

І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня

І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня

Як з'ясувалось ми шукаємо тих
Хто вже є поруч з нами, попри негаразди
І втративши таку людину на мить
Ми розуміємо, хто був важливішим щоразу

Кричу тобі, кричу
А ти не чуєш мабуть вже мого кличу
Лечу і знов лечу
А ти напевно думаєш що знов втечу

І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня

І котру ніч підряд я в твоєму полоні
Я згадую як нам було на тому балконі
Не можу я забути досі твої долоні
Як падали солоні сльози на підвіконня